Тарас Пастух

Коли запрошував Тараса Радя стати моїм радником, одним із головних аргументів був його власний досвід. Бо складно допомагати іншим відкривати для себе силу спорту, якщо сам не знаєш, скільки праці стоїть за кожним результатом.

​🎯 Сьогодні маємо ще один такий результат — Тарас став чемпіоном міжнародного біатлонного фестивалю Loop One у Німеччині.

🤝 ​Мені особливо приємно вітати його тепер уже не лише як одного з найуспішніших спортсменів Тернопільщини, а й як людину з нашої команди.
​
🏆 Тарасе, вітаю з перемогою!
​Нехай твій власний приклад додає сили тим, для кого спорт сьогодні стає шляхом до відновлення, нової мети і нових перемог!

🏛 Ціную можливості, які дає майданчик Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Тут регіони й громади можуть напряму доносити свої потреби до центральної влади, обговорювати спільні питання та узгоджувати подальші кроки.

На чергових Конгресових діалогах основну увагу приділили готовності громад до зими та роботі систем теплопостачання. Участь у зустрічі взяли Прем’єр-міністр України Сергій Корецький, заступник керівника Офісу Президента Віктор Микита, міністри, колеги з обласних адміністрацій, представники місцевого самоврядування та галузеві експерти.

🔥 Говорили про фінансування місцевих видатків, реалізацію планів стійкості, тарифи та інші питання, пов’язані з теплопостачанням і генерацією, а також забезпечення необхідними ресурсами закладів освіти, охорони здоров’я і соціального захисту.

⚡️ Для Тернопільщини ці питання зараз особливо актуальні, оскільки після крайніх атак маємо пошкодження енергетичної інфраструктури в кількох громадах і продовжуємо працювати над посиленням енергостійкості області. У час опалювального сезону важливо мати достатньо ресурсів і рішень, щоб соціально важливі установи могли працювати за різних сценаріїв.

Дякую усім командам, завдяки роботі яких маємо можливість такого прямого діалогу між центральною владою, регіонами та громадами 🤝

🔋 Продовжуємо роботу над рішеннями, наслідком яких має стати максимальна енергетична стійкість області.

​В пріоритеті — соціальні об'єкти. Лікарні, школи та установи, де люди отримують важливі адмінпослуги, повинні працювати навіть під час тривалих відключень. Наразі визначили 17 обласних установ, де такі рішення потрібні першочергово.

​☀️ Один із напрямів — сонячні електростанції із системами накопичення енергії.

​У цьому процесі важливо знайти юридично обґрунтовані та фінансово доцільні рішення. Тому об'єднуємо зусилля та працюємо разом з обласною радою та банками, щоб модель реалізації була раціональною та ефективною.

​🇩🇰 За оцінками наших фахівців, до 30% вартості обладнання потенційно можемо залучити у вигляді грантової підтримки від Данії. Для решти маємо знайти додатковий механізм фінансування.

​⚡ Зараз працюємо над пілотним проєктом для спільної будівлі обласної ради та ОВА — встановленням гібридної системи генерації та накопичення електроенергії. На ній відпрацюємо модель, яку зможемо далі застосовувати на інших об'єктах.

​За роки війни стало очевидним, що залежність від централізованого енергопостачання — це ризик і вразливість. Але потреба змінювати цю модель не закінчиться разом із війною. Енергосистема майбутнього в будь-якому разі має бути більш гнучкою, автономною та здатною працювати за різних обставин.

​Тому власна генерація та накопичення енергії — це стратегічні кроки до більш децентралізованої та стійкої енергосистеми області. І це має працювати на Тернопільщину роками.

Крайні дні стали особливо тривожними для багатьох із нас. Коли кілька ночей поспіль Захід України посилено атакують ворожі дрони - природно думати про те, що буде далі.

Розумію ці хвилювання. Тернопільщина протягом останніх діб зазнала ударів БпЛА. Маємо ураження великого підприємства у Чорткові, кількох об’єктів енергетики у Кременецькому районі. Як наслідок, ворог залишив без електропостачання майже 19 тисяч споживачів у 89 населених пунктах.

До роботи на місцях залучені усі необхідні служби, ситуацію координуємо.

На вечір 18 жовтня пожежі на місцях уражень ліквідовані. Енергетики відновлюють мережі. Розраховуємо до кінця доби повернути світло у більшість населених пунктів, які були знеструмлені.

У Кременці розгорнули Пункти незламності - там жителі міста та околиць можуть отримати базову допомогу.

За інформацією від ЗСУ і партнерів, найближчими днями загроза атак залишається високою. Поставитися до цього прошу відповідально та раціонально.

Зарядіть телефони та павербанки, зробіть запас питної й технічної води, підготуйте теплі речі. Завантажте у «Дії» карту Пунктів незламності, щоб вона була доступна і без інтернету.

І найважливіше - не нехтуйте сигналами повітряної тривоги та під час небезпеки прямуйте до укриття.

Ми не можемо вплинути на те, чи спробує ворог атакувати знову. Але можемо бути до цього готовими. Відповідні служби знають, що мають робити, координація дій відбувається злагоджено. Так само кожен із нас може зробити кілька простих речей, щоб убезпечити себе та близьких.

Зберігаймо зібраність та єдність, допомагаймо одне одному. Разом вистоїмо✊.

Нарада з керівниками обласних адміністрацій.

Головне питання — робота на місцях щодо збільшення нових обсягів приєднаної потужності та зміцнення енергетичної стійкості регіонів.

За 9 місяців поточного року маємо просування майже в усіх напрямках. Працюємо з бізнесом та інвестиціями у цей сектор на рівні громад.

Станом на зараз досягли показника в 1,9 ГВт приєднаної потужності. Це понад 80% річного плану. Громади працюють над розвитком реальної, децентралізованої системи енергогенерації на місцях.

Приєднали понад 620 МВт потужностей ВЕС.

Маємо понад 520 МВт додаткової приєднаної потужності когенерації.

За вказаний період приєднали понад 460 МВт сонячних електростанцій та понад 270 МВт СЕС приватних домогосподарств. Люди продовжують встановлювати автономні системи енергозабезпечення будинків, і ця динаміка тримається на високому рівні.

Дякуємо очільникам ОВА, громадам, бізнесу та іншим за важливу для країни роботу в кожній окремій області.
Рухаємося далі.

❄️ Надворі вже холодає, а останні атаки на енергетичну інфраструктуру України змушують знову думати про те, що буде, якщо надовго зникне електрика. Особливо тривожно стає, якщо вдома немає генератора, зарядної станції чи іншого резервного джерела живлення. Такі хвилювання сьогодні природні. І важливо знати: якщо така ситуація виникне, жителі Тернопільщини не залишаться з нею сам на сам.

⚡️Для цього в області у разі потреби відкриють Пункти незламності.

🏠 У своїй громаді шукайте їх у звичних місцях: школах, лікарнях, будинках культури, приміщеннях сільських чи міських рад.

📍Там можна буде зігрітися й випити гарячого чаю, зарядити телефон, павербанк чи інші гаджети, скористатися зв’язком та інтернетом. За потреби - попрацювати онлайн або просто перечекати тривале відключення. Передбачені питна вода та аптечка, а також базові умови для батьків із дітьми.

📱 Актуальні адреси та інформацію про роботу Пунктів незламності публікуватимемо на офіційних ресурсах обласної військової адміністрації та громад. Знайти найближчий пункт можна також у застосунку «Дія». Карту варто завантажити заздалегідь - тоді вона буде доступною навіть без інтернету.

🔋Не можемо знати, якою буде зима. Віримо в краще. Але область підготувалася до різних сценаріїв. Якщо виникне потреба, Пункти незламності розгорнуть, як це вже робили в попередні роки. Головне для нас - щоб у потрібний момент люди знали, куди можна прийти по допомогу.

👪 Попри тривожні дні, маємо і хороші новини: днями для ще двох діток Тернопільщини завершився процес усиновлення і тепер вони мають родину. Відтак загалом в області цього року за формою сімейного виховання «усиновлення» влаштовані 15 дітей.

Такі події, справді, важливі, бо дитину можна нагодувати, одягнути, забезпечити навчання і безпеку. Але навіть найкраща установа не замінить відчуття дому, можливості назвати когось мамою і татом, знати, що ця турбота і любов не тимчасові.

📌 Усиновлення - це рішення стати батьками. Не на певний час, не просто взяти дитину на виховання, а прийняти її у свою сім’ю донькою чи сином - на все життя.

Рішення про усиновлення не приймають за один день. І це правильно. Бо коли дорослий бере на себе відповідальність за дитину на все життя, маємо бути впевнені, що це рішення усвідомлене.

Тому є підготовка, документи, знайомство з дитиною, рішення суду. Але людина, яка готова стати мамою чи татом, не повинна проходити цей шлях сама. Фахівці допомагають розібратися у процедурі, підготуватися і пройти необхідні етапи.

💰 Є й підтримка від держави. При усиновленні родина отримує грошову допомогу - 50 тисяч гривень на кожну усиновлену дитину. Це не щомісячна оплата за виховання дитини, а державна допомога родині у зв’язку з усиновленням.

📆 Для працюючих усиновлювачів передбачена оплачувана відпустка - 56 календарних днів, а при одночасному усиновленні двох і більше дітей - 70 днів. Якщо усиновлює подружжя, таку відпустку може взяти один із них. Це час, який держава дає родині, щоб у перший період побути разом, звикнути одне до одного і пройти першу адаптацію.

⚖️ З серпня цього року на законодавчому рівні скоротили строки судового розгляду справ про усиновлення. Тепер підготовка справи має тривати не більше п’яти днів, а її розгляд - не більше 30 днів від відкриття провадження. Скорочено до 10 днів і строк на подання апеляції на рішення суду про усиновлення. Це має допомогти скоротити час, який родина і дитина проводять в очікуванні остаточного рішення.

Якщо думка про усиновлення у вас уже виникала, але разом із нею з’явилося багато «а як?» - почніть із розмови зі службою у справах дітей у своїй громаді. Запитати - не зобов`язує вас прийняти рішення. Але це можливість зрозуміти, як усе відбувається. А раптом після цього ви відчуєте, що готові? 😇

#ДітиНеМожутьБутиНічиїми
#Усиновлення

📊 Продовжуємо здійснювати напрацювання, які ляжуть в основу стратегічного розвитку Тернопільщини. Для цього маємо зважати на те, яких змін зазнають різні галузі, які виклики перед ними стоять і до яких дій та рішень можемо вдатися сьогодні, щоб забезпечити зростання кожної із них.

Аграрний сектор - один із ключових для Тернопільщини. Тому тут особливо важливо чути людей, які багато років працюють у сфері, добре знають її зсередини та розуміють реальні потреби.

🤝 Днями мав продуктивну розмову з Миколою Івановичем Пилипівим - головою ради обласного об’єднання сільгосппідприємств, директором ПАП «Аркадія» Чортківського району.

📌 Серед основних тем, які обговорили: кадрове забезпечення та співпраця підприємств із закладами освіти, інвестиції в умовах війни, розвиток переробки та нових виробництв, а також участь аграрного бізнесу в посиленні безпеки області.

🌱 Тернопільщина десятиліттями знана своїм сільським господарством. Але для поступу варто подумати, чи можемо отримувати більше від того, що вже вирощуємо: наприклад, розвивати зберігання і переробку, виробляти готовий продукт на місці. Це одна з моделей, яка може залишати в області більше доданої вартості, створювати нові виробництва і робочі місця, збільшувати надходження до бюджетів громад.

🛡 Говорили і про безпеку. Запропонував Миколі Івановичу розглянути можливість долучення аграрного бізнесу до створення спільної захисної смуги. Об’єднання можливостей держави, регіону та бізнесу може посилити наш спільний захист і водночас допомогти підприємствам убезпечити те, що вони створюють і в що продовжують інвестувати.

Дякую Миколі Івановичу за відкриту розмову, досвід і готовність до співпраці. Такі зустрічі допомагають краще розуміти реальні потреби галузей та разом шукати рішення, які можуть стати частиною стратегічного розвитку Тернопільщини.

📚 Сфера освіти у фокусі уваги цими днями. І це природно - осінь, новий навчальний рік, уже можемо бачити його перші результати.

Увійшли ми в нього з новою ініціативою - безоплатним гарячим харчуванням для всіх школярів. Про значення цієї програми для здоров’я дітей, формування харчових звичок, фінансової підтримки батьків сказано вже чимало.

📊 А сьогодні хочу запропонувати подивитися на неї ще з одного ракурсу - гаряче харчування в школах як економічна модель.

Бо якщо понад 88 тисяч школярів області щодня отримують гаряче харчування, це водночас означає великий і стабільний попит на продукти. Лише на вересень-листопад Тернопільщина отримала 217,66 млн грн державної субвенції, які спрямовуються саме на закупівлю продуктів.

А далі проста економічна логіка.

🌾 Школам щодня потрібні молочні та м’ясні продукти, овочі, крупи, хліб та багато іншого. Значну частину цього виробляють і підприємства та господарства Тернопільщини. І якщо частину цього попиту забезпечує місцевий виробник, тоді державний ресурс працює двічі. Спочатку - за своїм прямим призначенням, забезпечуючи якісне харчування дітей. А далі продовжує працювати вже в економіці області: як замовлення для виробника, робочі місця, доходи людей, податки у громадах.

💡 Так виграють усі: діти отримують якісне харчування, виробник - стабільний попит на свою продукцію, а громади - додатковий ресурс для розвитку.

У цьому і є додаткова цінність таких державних програм: один ресурс вирішує конкретне соціальне завдання і у той же час може запускати цілий ланцюжок користі для економіки.

Гаряче харчування у школах - передусім інвестиція в наших дітей. Але якщо подивитися ширше, воно може бути ще й інвестицією в місцеву економіку та спроможність громад ✨

🌐Тисячі наших земляків сьогодні живуть у різних країнах світу. Хтось виїхав давно, хтось - уже під час війни. Змінюються міста, робота, середовище, але для багатьох Тернопільщина залишається місцем, звідки вони родом, де живуть рідні, друзі, де залишилася частина їхньої особистої історії.

Важливо, щоб цей зв’язок не обмежувався лише спогадами чи поодинокими відвідинами батьківщини. Адже сьогодні він може працювати на розвиток області та розширення її міжнародних зв’язків - допомагати людям залишатися частиною життя свого краю, а Тернопільщині відкривати нові контакти та можливості у світі.

🤝Ця тема стала однією з ключових під час зустрічі з президентом Європейського Конгресу Українців Богданом Райчинцем, віцепрезидентом Світового та Європейського Конгресів Українців Мирославом Гочаком та президенткою Національного Конгресу українських асоціацій Італії Ларою Левчун.

Одна з ідей, яку обговорили, - об’єднати тернопільських земляків у різних країнах світу в спільне середовище. Ідея в тому, щоб зібрати в одну мережу активних вихідців із Тернопільщини, які сьогодні живуть і працюють у різних країнах.

І це мав би бути не формальний перелік прізвищ чи організацій. Така мережа може допомогти підтримувати постійний зв’язок: розповідати, чим сьогодні живе область, які проєкти розвиваємо, де шукаємо партнерів, які можливості можемо запропонувати.

🧭Бо людина, яка роками живе в іншій країні, знає її середовище, має професійні й особисті контакти, розуміє, як там працюють бізнес, громадські організації, місцеві інституції. І водночас знає Тернопільщину. Такий зв’язок двох середовищ може стати хорошим містком для нових партнерств.

Маємо вже приклади, коли саме українські організації за кордоном допомагають громадам знаходити партнерів, налагоджувати контакти й переходити від знайомства до конкретної співпраці. Тому хочемо зробити цю взаємодію більш системною.

Спасибі Богдану Райчинцю, Мирославу Гочаку та Ларі Левчун за відкритість до цієї ідеї і готовність допомагати налагоджувати такі зв’язки.

🏡Відстань не обов’язково означає втрату зв’язку з домом. Наші земляки у світі можуть залишатися частиною життя Тернопільщини, а Тернопільщина - залишатися для них місцем, до розвитку якого вони можуть долучатися.

🍽 Безоплатне гаряче харчування для всіх школярів — лише частина завдання. Важливо, що саме дитина отримує в тарілці і чи хоче вона це їсти.

З 2020 року за ініціативи першої леді Олени Зеленської триває реформа шкільного харчування, а з цього навчального року за ініціативи Президента України безоплатне харчування поширили вже на всіх учнів 1–11 класів.

📍 Тому продовжуємо їздити у школи й дивитися, як система працює на практиці. Цього тижня були у ліцеї села Почапинці Підгороднянської громади. Тут харчування забезпечує приватний підприємець. На тих прикладах бізнес-моделі, які вже побачили, вона працює добре.

🥣 Але якість — це не лише норми і збалансоване меню. Простий показник — чи їдять це діти. Тому у школах важливо стежити за залишками їжі, чути дітей і батьків та коригувати меню.

Реформа — це зміни. А зміни потребують часу, перевірки практикою і готовності виправляти те, що не працює. Якщо є прогалини — їх важливо не замовчувати, а бачити й оперативно усувати.

🤝 Тому прошу долучатися і батьків, і самих школярів. Говоріть, що подобається, а що потрібно змінити. Ми не по різні боки. Ми одна команда, і мета у нас спільна — сита та здорова дитина, спокійні батьки.